Головна » Файли » Мої файли

Інновації в діяльності учнівського самоврядування
2016-03-11, 1:29 PM

ІІІ. Інновації в діяльності учнівського самоврядування

 

3.1. Методи і форми роботи Шкільної Ради лідерів

             Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від стандартизації, переосмисленням цінностей, пошуками нового. Інноваційність сучасної освіти, як і суспільства в цілому, зумовлена об’єктивними причинами еволюційних процесів, метою ж впровадження інновацій є виховання особистості творчої, здатної до самореалізації та існування в будь-якому соціумі.Нестандартність, новизна необхідні і в організації та проведенні позакласних виховних заходів. Сучасна молодь непередбачувана, креативна, тому саме вона прагне змін, інновацій, поваги до себе та до продукту своєї діяльності. У зв’язку з цим шукаємо нові форми роботи та проведення заходів, що спрямовані на розвиток важливих життєвих компетенцій. 

У своїй діяльності використовуємо різноманітні методи та форми роботи.   •Метод гри й ігрового тренінгу,                        •Метод  театралізації,•Методи ситуацій, що виховують,•Метод рівноправного духовного контакту,•Метод змагання,•Імпровізація.

Методи гри й ігрового тренінгу.

Гра –вид діяльності дітей, який   виявляє знання, інтелектуальні сили, показує рівень організаторських здібностей учнів, розкриває творчий потенціал.

Методи театралізації.

Дозвілля учнів має нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Театралізація знайомить учнів із різноманітними сюжетами життя.

Метод змагання. Змагання – внутрішня «пружина» розкручування творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.

Метод рівноправного духовного контакту. Він заснований на спільній діяльності дітей і дорослих «на рівних». Організатори, соціальні педагоги, учні – рівноправні члени шкільного клубу, гуртка, творчих об’єднань, заснованих на демократичному, гуманізованому спілкуванні.

Методи ситуацій, що виховують, тобто покликаних до життя процедур, самореалізації, довіри, уявної довіри, недовіри, організованого успіху та ін. Ситуація, яка виховує, – це ситуація, що спеціально створюється вихователем.

Імпровізація дія, не усвідомлена й не підготовлена заздалегідь, експромт. Імпровізація виводить на практичну й творчу заповзятливість. Мистецтво імпровізації – це породження спокуси творчогозусилля.

Інтерактивні форми проведення засідань активу.

При організації роботи учнівського самоврядування, проведенні засідань Ради лідерів, центрів використовуємо різноманітні інтерактивні форми проведення засідань:

•Рольові ігри, •Ділові ігри, •Тренінги, •Дискусія, •Дебати, •Мозковий штурм, •«Дерево рішень».

Рольові ігрипередбачають входження школярів у певні ролі, коли вони колективно створюють історію або слідують уже існуючій (зазвичай із фантастичних творів), у видуманих ситуаціях діючи відповідно до своїх ролей. Учасники приймають рішення, спираючись на словесний образ персонажу, а їх дії завершуються успіхом чи провалом згідно з визначеною системою правил, нормами та принципами. У межах правил гравці можуть вільно імпровізувати, їхній вибір у кожній ситуації формує інсценування та результат гри.

            Кожна рольова гра може тривати декілька хвилин, за цей час учень має розіграти певну ситуацію всіма придатними для цього засобами. Метою рольових ігор є допомога дітям у дослідженні їх почуттів, думок та дій у вільній сприятливій обстановці. Рольові ігри можуть дати багатий матеріал для обговорення.

Методика проведення:

  • сформулювати проблему, яку буде ілюструвати рольова гра;
  • визначити відповідно до сценічних ситуацій дійових осіб, їх кількість;
  • вибрати спостерігачів рольової гри.

Рольові ігри імітують реальні життєві події, тому вони повинні стосуватися проблем, на які немає однозначної відповіді. Вчитель-наставник, не нав’язуючи своє бачення, може підкреслити ті моменти, в яких вдалося досягти згоди, і залишити відкритими ті, які потребують подальшого обговорення.

Дискусія – публічне обговорення певного суперечливого питання чи проблеми. Існують різні методи ведення дискусій та правила їх проведення: «мозковий штурм», «дерево рішень», дебати, дискусія у стилі телевізійного ток-шоу.

«Мозковий штурм»– це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, в якому здійснюються шляхом вільного висловлювання думки всіх учасників. Принцип «мозкового штурму» простий. Ви збираєте групу учасників дискусії, ставите їм задачу і просите всіх висловити свої думки з приводу рішення цієї задачі: ніхто не має права на цьому етапі коментувати думки інших або давати їм оцінку. За цей час можна отримати велику кількість ідей, які стануть основою для вироблення найбільш розумного рішення. «Мозковий штурм» можна вважати вдалим, якщо висловлені під час першого етапу 5 або 6 ідей слугуватимуть основою для вирішення проблеми.

Мета«штурму» – запропонувати найбільшу кількість варіантів рішення задачі. У зв’язку з цим

· примусьте працювати свою уяву;

· не відкидайте ніяку ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці;

· розвивайте ідеї інших учасників;

· не намагайтеся дати оцінку запропонованим ідеям – цим ви займетесь трохи пізніше.

            Ведучий призначає секретаря, який буде записувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за тим, щоб не порушувались правила, при необхідності втручатися. Перший етап триває до тих пір, доки з’являються нові ідеї.

            Ведучий оголошує коротку перерву, щоб учасники налаштувались на критичний лад мислення. Починається другий етап. Тепер учасники «мозкового штурму» згруповують і розвивають ідеї, висловлені в ході попереднього етапу (список ідей можна надрукувати і роздати або вивісити на дошці). Проаналізувавши і вибравши ті ідеї, які можуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання, учасники приходять до рішення.

            Ведучий підводить підсумок дискусії. Якщо «мозковий штурм» не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі.

Особливо добре використовувати цей метод при плануванні роботи, створенні сценарію свята тощо.

 «Дерево рішень» - ця методика застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягти повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому. Учасники дискусії розуміють механізм прийняття складних рішень, а модератор із великою точністю заносить у колонки переваги й недоліки кожного з них. У ході обговорення учасники дискусії заповнюють таблицю.

Дебати — командна, рольова інтелектуальна гра, суть якої полягає в тому, що обрані команди аргументовано доводять тезу, запропоновану до обговорення, а інші — опонують їм. (Фр. debat) — чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми. Рекомендуємо проводити дебати зі старшокласниками. Ця технологія передбачає такий алгоритм дій: підготовку до гри, гру, аналізу гри.Умови гри: у грі беруть участь дві команди (одна — стверджує тезу, інша — її заперечує). Команди складаються з двох чи трьох (залежно від формату дебатів) гравців (спікерів). Суть гри полягає в тому, щоб переконати нейтральну третю сторону –суддів, у тому, що ваші аргументи є переконливішими, ніж аргументи вашого опонента.Тому дебати дуже вдало вписуються у роботу учнівського самоврядування, допомагаючи дітям навчитися критично мислити, сприяють розвитку ораторських умінь, пізнавальної активності та підвищують самооцінку дитини. Теми дебатів можуть бути різними, в залежності від потреб та попиту. У школі проводились дебати на такі теми: «Чи обов’язковою є шкільна форма?», «Бал «2» сприяє покращенню рівня знань, чи, навпаки, відбиває бажання вчитися?», «Учнівське самоврядування – міф чи реальність?» та інші.

Метод «Ток-шоу» використовуємо, коли необхідно обсудити якусь актуальну для підлітків проблему. Так, наприклад, ми обговорювали теми «Лихослів’я: за і проти», «Життя в соцмережах. Чи є межа?», «Ігроманія – хвороба нашого часу?» та інші. Метою «Ток-шоу» є отримання учнями навичок публічного виступу та дискутування.

            Вчитель або підготовлений учень виконує функції ведучого «Ток-шоу». Робота організується наступним чином:

1. Оголошується тема заняття.

2. Пропонується висловитися із запропонованої теми «запрошеним гостям», їм за регламентом виділяють 3-5 хвилин.

3. Слово надається «глядачам», які можуть виступити зі своєю думкою або ставити запитання «запрошеним», на що відводиться не більше 1 хвилини.

4. «Запрошені» мають відповідати якомога коротше і конкретніше.

5. Ведучий також має право ставити запитання або перервати виступаючого через ліміт часу.

Ця форма роботи сприяє формуванню навичок дискутувати, висловлюватися лаконічно та аргументовано захищати власну позицію, впливати на формування громадської думки.

Пропонуємо вам кілька правил, як проводити дискусію, які запропонували діти в школі:

  1. Перш ніж сперечатись, продумай головне, що ти хочеш довести.
  2. Якщо ти прийшов на диспут, обов’язково виступи і доведи свою точку зору.
  3. Говори просто і зрозуміло, логічно і послідовно.
  4. Говори лише те, що тебе хвилює, в чому ти переконаний, не стверджуй того, в чому не розібрався сам.
  5. Сперечайся по-чесному: не викривлюй думки того, з думкою кого ти не згоден.
  6. Не повторюй того, що до тебе вже було сказано.
  7. Не розмахуй руками, не підвищуй тону, найкращий доказ - точні факти, тверда логіка.
  8. Поважай того, хто з тобою сперечається: намагайся нічим не образити співбесідника, тому що така поведінка свідчить про те, що ти не тільки сильний в дискусії, але й добре вихований.

Тренінг— це запланований процес модифікації (зміни) відносин, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі.

Тренінг — це форма спеціально організованого навчання з метою самовдосконалення особистості, в ході якого вирішуються такі завдання:

  • оволодіння соціально-психологічними знаннями;
  • розвиток здатності до самопізнання та пізнання інших людей;
  • підвищення рівня уявлень про власну значущість, цінність, формування позитивної «Я-концепції».

Завдання тренінгу з дітьми — допомогти пізнати себе, а для цього спочатку потрібно навчитися сприймати і розуміти себе.

Результативність соціально-психологічного тренінгу залежить від дотримання в групі загальноприйнятих принципів: добровільності спілкування, самодіагностики, позитивного характеру зворотнього зв’язку, неконкурентного характеру взаємин, мінімізації лабілізації (засобу пізнання власної недосконалості) і її опосередкованості, дистанціювання й ідентифікації, включеності, гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер.

            У школі тренінги застосовуються також і в навчанні «Школи лідерів». Діти, учасники тренінгу, набувають необхідних практичних навичок у спілкуванні, питаннях вирішення конфліктів, формуванні колективу, виявленню лідерських якостей. Психологічні та валеологічні тренінги проводяться ще й із метою формування навичок здорового способу життя.

У 2012 році на базі школи відкрито краєзнавчий музей «Берегиня».

Члени органів самоврядування брали активну участь у створенні музейної експозиції, яка  складається з чотирьох розділів – тематичних експозицій: «Утворення та розвиток села Хутори», «З історії школи», «Вони захищали Батьківщину», «Побут селян».

Центр навчання на базі музею проводить таку роботу:

1. Організовує роботу згідно з тематикою музею.

2. Систематично поповнює фонди музею новими матеріалами шляхом проведення пошукової роботи, екскурсій.

3. Проводить освітньо-виховну роботу серед учнівської молоді та жителів мікрорайону.

Керівним органом музею є рада музею, до складу якої входить голова центру навчання.

У школі систематично здійснюється за матеріалами музею пошуково-краєзнавча робота. Адже пошукова робота – це альтернатива бездуховності, могутній засіб самоствердження особистості, виховання  патріотизму та інших громадянських якостей. У результаті діяльності учні готують звіти: твори-описи, розповіді, твори-відгуки, оформляють альбоми, де записують спогади очевидців тих чи інших подій. Матеріали музею використовуються при висвітленні певних історичних подій чи при вивченні літературних творів.

    Зазирнувши на сайт школи, можна ознайомитися із віртуальним музеєм (http://khutoruschool.ucoz.ua/), його експозиціями, які створені силами учнівської та педагогічної спільноти. Над художнім оформленням працювали вчителі, діти, батьки, громада села.

Приємно, що колектив нашої школи посів І місце серед ЗНЗ Черкаського району у фотоконкурсі ЗНЗ України «Кращий музей ЗНЗ» 2013 року та 30 рейтингове місце серед 100 кращих ЗНЗ України у загальному заліку Конкурсу «Кращий музей ЗНЗ» 2013 року.

Протягом декількох років було зібрано155 експонатів.

Музей постійно поповнюється новими матеріалами завдяки роботі гуртків: туристсько-краєзнавчого та «Пошук», які працюють на базі школи. Учні постійно зустрічаються з талановитими односельцями, майстрами, ветеранами війни. Зібраний матеріал систематизується у вигляді стендових експозицій, виставок.

Розміщено матеріали про героїв АТО, які захищають незалежність України.

Важко у повній мірі визначити важливість музейної педагогіки у національно-патріотичному вихованні учнівської молоді. Адже кожне заново відкрите ім’я, подія, повернута із забуття людська доля для нас неоціненні. Коли торкаєшся таких різних подій з минулого мешканців свого району, селища, вулиці, переймаєшся їхнім болем або радістю, то відчуваєш, що стаєш на крок ближчим до рідної землі і починаєш інакше сприймати навколишній світ.

Соціально-психологічний театр «Життя» існує в школі з 2006 року. Значимо  те, що учні самі визначали теми, які хотіли б показати, вирішити, розкрити. Самі ж лідери колегіально і створюювали сценарії, подекуди вказуючи шляхи розв’язання конфліктів якимось навіть непередбачуваним шляхом. У фестивалях соціально-психологічних театрів району команда наших юних артистів завжди серед призерів.

Кожного понеділка о 08:10 проводимо загальношкільну робочу лінійку, яка проходить біля куточка Державної символіки з виконанням всіма учнями Гімну України.

План проведення та інформацію готує Шкільна Рада лідерів.

1. Обов’язково підводяться підсумки за минулий тиждень та оголошується план на поточний; є й  повідомлення про виконання рекомендацій попередньої лінійки; розповідь, бесіда, по проблемі сьогоднішньої лінійки; стимулювання діяльності кращих учнів; визначення переможців конкурсу, акцій, повідомлення теми наступної робочої лінійки.

2. Наступне – це звіт чергового класу. Черговий учень відзначає кращі класи, які дотримуються порядку в школі.

3. Голова Центрудисципліни і порядку   оголошує результати рейду перевірки шкільної форми (рейд відбувається кожного тижня).

4. Ще одна рубрика робочої лінійки - календар знаменних дат. Із подіями та датами тижня ознайомлює голова Центру навчання або ЗМІ.

5. У залежності від предметного тижня учням повідомляють про те, які будуть проведені заходи та ознайомлюють із корисною інформацією.

Кожну лінійку Шкільна Рада лідерів робить насиченою, змістовною та цікавою.

День самоврядування проходить двічі на рік: на День вчителя у жовтні та на День школи у травні. Президент і Центр навчання проводять підготовку бажаючих замінити вчителів у ці дні. Все розписується, щоб не було ніяких збоїв. Дублери вчителів добросовісно готуються до уроків,  намагаються підібрати щось цікаве, самі повторюють матеріал. Дублери адміністрації намагаються самі вирішити якісь нагальні проблеми. Завдяки дням самоврядування учні відчувають себе відповідальними, зібраними, з більшою повагою ставляться до праці вчителів.

Категорія: Мої файли | Додав: khutoru
Переглядів: 797 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Этот сайт защищен «Site Guard»