Головна » Файли » Мої файли

Поняття та актуальність створення учнівського самоврядування в навчальному закладі
2016-03-11, 2:28 PM

1.1.Теоретичні основи поняття «учнівське самоврядування»

 За допомогою тільки школи неможливо побудувати світ,

Але побудувати світ без допомоги школи теж неможливо.

Вироблення доцільних форм організації процесу навчання і виховання дітей, накопичення корисних знань про самоврядування здійснювалися людством із незапам’ятних часів. До нас дійшли відомості про прогресивну діяльність багатьох педагогів, чиї думки, висновки з практики освітньої діяльності, вислови та ідеї відіграли важливу роль  у створенні теорії шкільного самоврядування. Актуальними є  вислови Платона про виховання через позитивний приклад,Арістотеля – про тісний зв’язок фізичного, етичного і розумового виховання, принципи гуманістичної педагогіки Вітторіно да-Фельтре та ідеї Томаса Мора та ін. 

Перша згадка про шкільне самоврядування і його організацію відноситься до ХVI століття. У 1531-1556 рокахум. Гольдберзі (Сілезія) працювала латинська школа, якою керував Валентин Тротцендорф. Він був першим педагогом, який використав у цілях громадянського виховання спеціально організоване ним шкільне самоврядування. У школі щомісячно обирався сенат із 15 учнів, який розглядав і вирішував  конфлікти. Учнівзалучали до виконання різних громадських обов’язків. Безперечний інтерес представляють братські школи на Україні. У статуті Львівської братської школи 1586 року разом із правами і обов’язками вчителя містяться вимоги до організації дітей.

Висунув демократичний принцип єдиної школи слов’янський педагог Ян Амос Коменський. У своєму творі «Закони добре організованої школи» він сформулював короткі правила організації шкільного режиму та управління школою. Величезний вплив на громадськість зробили праці К. Ушинського з проблем виховання і навчання. Підходи К. Ушинського були дуже популярні і серйозно поставили педагогів перед необхідністю критичної переоцінки  системи виховання.І.І. Горбунову своїй статті «Декілька вступних слів» (1907 р.), розкриваючи своє розуміння нової школи, підкреслював, що головною справою для вчителів буде встановлення взаємної довіри, щирої рівності між ними і учнями, без чого не може бути ніякої дійсної взаємодопомоги в роботі виховання й освіти.

Неоцінимий внесок у становлення теорії самоврядування, а також у практику його розвитку вніс А.С. Макаренко, який виявив і переконливо розкрив основні елементи системи управління життєдіяльністю шкільного колективу: цілепокладення, планування, організацію і самоврядування. Вершиною шкільного самоврядування в 20-30-і роки можна вважати створену А.С. Макаренком комуну. Як відомо, все управління життям комуни здійснювалося самими комунарами. Система самоврядування комуни містилася в «Конституції країни ФЕД». Відповідно до неї найвищим органом у комуні були загальні збори комунарів, які мали право накладати  стягнення на членів комуни.

У 1991 році був прийнятий Закон України «Про освіту», в якому знайшла певне втілення ідея демократизації школи. Відтепер кожна школа розробляє свій статут, вякому має право встановлювати конкретну форму демократичного самоврядування. З 1996 року освітні заклади керуються законом «Про внесення змін і доповнень в закон України «Про освіту»». Відповідно до них управління освітніми закладами повинне будуватися на принципах  самоврядування. Формами самоврядування є рада освітньогозакладу, опікунська рада, загальні збори, педагогічна рада. Порядок виборів органів самоврядування повинен визначатися статутом. Важлива роль у самоврядуванні  відводиться учням.

В Україні відбувається розбудова демократії та становлення громадянського суспільства, тобто суспільства, яке зможе повною мірою контролювати діяльність держави. Для цього необхідно, щоб громадяни цього суспільства мали навички демократичного життя.

Сьогодні сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в суспільстві. Саме в школі учням необхідно дати знання, що надалі дозволять їм орієнтуватися в безлічі співтовариств і робити правильний вибір, тому що вже в шкільному віці формується громадській світогляд дитини. Лише знання теорії недостатньо для формування в учнів активної громадянської позиції. Мікросередовище всередині школи необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо школи.   Роль школи в процесі формування демократичного менталітету, безумовно, є центральною. Демократії не можна навчити, якщо просто розповідати про це. Демократизм в учнівському самоврядуванні залежить від позиції дорослих.

Демократизація виховної діяльності школи передбачає широкий спектр напрямків формування активної особистості: пробудження національної самосвідомості учнів, розвиток самостійності, готовності займати активну позицію в колективній діяльності й брати на себе відповідальність, вміння відстоювати власні та колективні інтереси, розвиток здатності до розв’язання нестандартних проблем тощо.

Навчальні заклади можуть надати можливість для демократичної діяльності та навчанню демократії не тільки під час уроків. Позакласна робота дозволяє учням працювати разом заради єдиної мети, формує уміння правильно обирати лідера і приймати важливі рішення. Однією з найбільш ефективних моделей залучення школярів до громадського життя є учнівське самоврядування, різні варіанти якого присутні практично у всіх загальноосвітніх закладах. Школярі на практиці вчаться демократії, беручи участь у передвиборчій кампанії та самих виборах. Органи учнівського самоврядування дають учням право голосу в керівництві школою, що дозволяє їм впливати на рішення, які стосуються безпосередньо них, самим організовувати життєдіяльність у школі. Критеріями розвитку учнівського самоврядування є включення учнів у загальне керування школою, здійснення поточного і стратегічного планування діяльності,  відповідальності за реалізацію спільних цілей.

Учнівське(шкільне) самоврядування– це така організація життя учнівського колективу, за якої кожний має право та можливість брати активну участь у плануванні, проведені та підбитті підсумків акцій і проектів, пов’язаних із удосконаленням цього життя.

Учнівське самоврядування – це здійснюване самими школярами управління справами своїх колективів. У школі воно охоплює всі первинні, проміжні та загальношкільні учнівські колективи, товариства, клуби, інші об’єднання учнів.

Самоврядування учнів – це форма демократичної побудови життя учнівського колективу, яка передбачає:

  • широку участь учнівських самодіяльних організацій та їхніх виборних органів в управлінні найважливішими питаннями своєї життєдіяльності з урахуванням інтересів учнів різних вікових груп;
  • формування високих моральних якостей, інтелектуальних та організаторських здібностей;
  • удосконалення практичних умінь та навичок у процесі колективного визначення важливих цілей із подальшою їх реалізацією.

Самоврядування – дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянина демократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти та виховання. Учні на практиці засвоюють свої права та обов’язки.

 Ще в школі  учні набувають навички громадського самоврядування, виховуючи в собі лідера ХХІ століття, людину, яка б змогла приймати, виконувати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави і відповідати за них.

Учнівське самоврядування — це форма організації життєдіяль­ності колективу учнів, яка підтримує розвиток їх самостійності через прийняття та реалізацію рішень для досягнення суспільно визначених завдань.

Участь дітей в учнівському самоврядуванні допомагає форму­ванню в них більш чіткої та свідомої громадянської позиції та цінніс­ного відношення до себе й до інших, розвиває соціальні навички поведінки і дає установку на самостійне прийняття рішень у про­блемних ситуаціях, надає учням можливість приймати рішення і реалізовувати їх в інтересах усього учнівського колективу. Як правило, самоврядування виявляється через планування діяль­ності колективу, організацію цієї діяльності, аналіз своєї роботи, підбиття підсумків зробленого і прийняття відповідних рішень.

У процесі активної громадської діяльності в молоді виробляються практичні вміння та навички, а саме:

  • Критичне мислення (уміння оцінювати різні джерела інформації під критичним кутом зору, розрізняти правдиву інформацію від пропагандистської, визначити та долати стереотипи й упередження).
  • Вирішення проблеми, конфлікту (вміння об’єктивно аналізувати різні конфлікти, залагоджувати їх, уникаючи агресії та зберігаючи власну гідність, застосовувати різні підходи  до вирішення проблем).
  • Співробітництво (уміння співпрацювати з іншими у процесі спільного вирішення завдань та пошуку винаходів із проблемних ситуацій).
  • Перспективне бачення, розвиток уяви (уміння уявляти кращий стан власного довкілля у перспективі та прагнення до його практичного вдосконалення).
  • Толерантність (навички виваженого розв’язання проблем).
  • Громадська активність (спроможність впливати на прийняття суспільних рішень та ефективно співпрацювати на рівні місцевої та національної громади).
  • Комунікативність (оволодіння культурою спілкування, навиками її удосконалення, збагачення словникового запасу, мовною етикою).

Метою шкільного самоврядування, яке відбувається в щільному взаємозв’язку із роботою педагогічного колективу, є:

  • становлення виховної системи школи через формування загально-шкільного колективу;
  • прилучення особистості до загальнолюдських цінностей, засвоєння нею соціальних норм поведінки через участь у громадському житті школи;
  • створення умов для самовизначення, самоствердження й самореалізації кожної особистості через наявність широкого вибору напрямів і видів діяльності;
  • розвиток креативності, ініціативи, формування активної громадянської позиції школярів.

Завдання шкільного самоврядування — це захист прав та задоволення інтересів школярів. Якщо оглядати це завдання більш вузько, то воно полягає в забезпеченні самореалізації найактивнішої частини учнів та залученні до активного колективного життя всіх, кому воно цікаве. Крім того, в учнів проявляються особистісні риси, лідерські якості, виховується характер, удосконалюються ораторські навички і, що найцінніше, з’являється досвід організаторської роботи.

Призначення самоврядування — організовувати роботу проектів, цікавих для школярів, оперативно реагувати на події, що можуть мати значення для життя навчального закладу, діяти в інтересах тих, хто обирав учнівську раду. Самоврядування дозволяє попереджати та розв’язувати протиріччя, що виникають між окремими членами та колективом школи в цілому, між учнями та адміністрацією.

Діяльність шкільного самоврядування регулюють різні законодавчі акти. Правовим підґрунтям діяльності органів самоврядування є:

  • Конвенція ООН про права дитини;
  • Європейська хартія місцевого самоврядування;
  • Конституція України;
  • Закони України «Про освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про дитячі та молодіжні громадські організації»;
  • Розпорядження й накази місцевих органів виконавчої влади;
  • Статут навчального закладу;
  • Статут шкільного самоврядування тощо. 

           

Основні принципи самоврядування

  • самостійність у вирішенні питань у рамках своїх повноважень, закріплених у
  • статуті навчального закладу;
  • відповідальність органів молодіжного самоврядування перед виборцями, партнерами, членами колективу, педагогами, батьками тощо;
  • добровільність і виборність органів самоврядування;
  • взаємозв’язок між різними рівнями самоврядування;
  • відкритість та прозорість діяльності в усіх сферах;
  • системність планування та реалізації намічених програм і проектів;
  • консультативно-педагогічна підтримка дорослими;
  • соціальна значущість діяльності самоврядування. 

Основні напрямки діяльності органів шкільного самоврядування:

  • якнайширше залучення учнів до активної участі в житті колективу;
  • розкриття, самовдосконалення та самореалізація особистості, її моральне та духовне зростання;
  • захист прав та інтересів членів свого колективу;
  • організація просвітницької роботи серед учнів;
  • організація життя та діяльності всього колективу;
  • підготовка до майбутнього дорослого життя, орієнтований вибір майбутньої професії;
  • формування демократичного менталітету школярів.
Категорія: Мої файли | Додав: khutoru
Переглядів: 632 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Этот сайт защищен «Site Guard»